Логотип SiteCat: коли шрифт муркоче, а дизайн кігті випускає
Спочатку ти дивишся на нього. На цей логотип. І думаєш: «Так, почекай, це що, кіберпанкова лапа кота чи назва телеканалу з майбутнього? А потім клацає: SiteCat — і все встає на свої лапи.
Як народився кіт
У сучасному дизайні мало просто взяти «хороший» шрифт. Треба, щоб він говорив. Або хоча б — нявкав. SiteCat - це техноблог. А отже, у логотипі має бути все: трохи іронії, трохи хай-теку, натяк на UI, жорстка піксельна геометрія і м'якість інтерфейсу. Як кіт: може подряпати, а може й приголубитися.
Натхненням, до речі, були:
- Технології 90-х (привіт, VHS і біти)
- Футуристичний фанк, як у заставках MTV, але без кислотного марення
- Шрифтова недбалість з елементами кодингу
І ось тобі результат - — логотип, який нібито вирізаний лазером по чорній матриці.
Візуальний код логотипу
Розберемося по кісточках:
- S і E — це не просто букви, це символи трансформації. S — як змій-шифрувальник, E — напіврозібрана плата.
- C і A – нібито осколки старого LCD-екрану. Один шрифт — але в ньому життя кількох поколінь UI/UX.
- T – як хрестик закриття вікна, тільки перевернутий. Пряме відсилання до цифрового середовища.
А тепер знайди крапку над «i». Так-так, вона тут справжня, маленька і кругла, як маркер в інтерфейсі iOS. Це тобі не шрифт із Google Fonts. Це ручна робота.
Чому це працює
SiteCat не просто оглядає техніку. Він гладить тебе по шерсті й одночасно тицяє лапкою в мозок. У логотипі та сама історія: мінімалізм, футуризм і легкий натяк на те, що ми все розуміємо в стилі, але не збираємося загравати з масмаркетом.
Цей логотип:
- впізнаваний (а це, між нами, сьогодні валюта)
- викликає відчуття «я десь це бачив, але не можу згадати де» — і це шикарно
- ідеально лягає на чорний і білий фон, адаптивний для мобільних і десктопів
- не соромно надрукувати на мерчі, а можна — і на корпусі ноутбука
Звісно, знайшлися й ті, хто сказав: «А можна зробити як у XYZ-каналу?" Або: «Нехай буде мило, по-домашньому». Хлопці, SiteCat - це не затишний Telegram-канал із добірками рецептів. Це техноблог, де говорять про нейромережі, жеруть нові API на сніданок і розбирають залізо, поки воно ще не охололо.
Ми не робимо «як у них». Ми робимо краще, тому що знаємо, що таке стиль, читабельність, баланс форми і сенсу. І ми не боїмося залазити в нетривіальні рішення. Це наш кіт, наш стиль, наш вибір.
Мой висновок
Скажу як є: я пишаюся цим логотипом. Він не для всіх. Він для тих, хто відчуває цифрову естетику шкірою. Хто закоханий у моноширинні шрифти, нейромережі, чорний колір і легкий шум від вентилятора на старому MacBook.
SiteCat — це не звичайний блог. Це характер. І ми його спіймали. Як справжнього кота — не за хвіст, а за суть.
