"Прима" без фільтра. Дизайн, Харків, 1981

На початку 80-х дизайн пачки цигарок — це не було ні “вау”, ні “хочу їх”, ні “брендбук” або “ребрендинг”. Це було строго за ГОСТом, а ГОСТ - штука страшна. Той самий ГОСТ 3935-81, якщо точніше. І Харківська тютюнова фабрика цього клятого ГОСТу дотримувалася так, що дизайнеру вистачало кількох інструментів: лінійки, олівця, фарб і твердої руки.

Пачка — прямокутник із тонкого картону, формат “у кишеню сорочки вміщається”. Тло червоне, вицвіле з часом від радянської целюлози. У центрі - слово "Прима", аж тягне тютюновим перегаром, каліграфічним шрифтом, який був як спроба зробити "круто по-європейськи", але з радянською, жадібною скромністю: без зайвих завитків, зате, сука, впевнено.

Самовывоз

...

.

Два кольори — чорний і червоний, а по-радянськи це все одно ближче до червоного. Ніяких картинок, крім лого, більше нічого. Пачка була як харківський трамвай № якийсь, наш, харківський - просто їде, і все.

На зворотному боці — все, що належало: “Харківська тютюнова фабрика”, номер ДСТУ. А цей ГОСТ — як закон: 20 штук у пачці, без фільтра, міцність «будь здоровий, кури побільше».

.

Такий мінімалізм був не від ліні, а від стилю жадібності та економії. Дизайн мав бути зрозумілий з двох метрів на вітрині гастроному (якщо вони там взагалі були), щоб будь-який шахтар, слюсар або інженер одразу впізнав: ось вона, бляха, рідна.

.

Сьогодні цей «чесний» дизайн 80-х виглядає як зразок функціонального брендингу. Чіткі лінії, зрозуміла типографіка, жодної зайвої графіки - не те, що в наших сучасних. Пачка «Прими» 1981 року - це як харківський характер: прямий, міцний і без фільтра.