Естетика 80-х знову в моді — і це більше, ніж просто ностальгія
Останніми роками дизайн знову потягнуло туди, де йому затишно — у виразні й теплі 80-ті. Все частіше трапляються знайомі штуки з тих часів: стиснені шрифти з засічками (типу Cormorant Garamond з Google Fonts, з якими вже майже ніхто не працює), великі зображення з простим текстом, зернистість, ефекти VHS і паперові текстури.
Одразу згадується реклама Apple, Sony, Honda… про Windows мовчу — там у ті роки з дизайном була відверта срака.
Але якщо копнути глибше — натхнення йде ще й із реклами 60-х: коли було менше всякого хламу, більше сенсу. Копірайтинг чіпляв, візуал був чесний, без усього цього радянського нагромадження. Сучасні дизайнери намагаються витягнути звідти головне — тепло, доступність, відчуття чогось справжнього. І, повір, це працює.
На цю хвилю підсіли модні та лайфстайл-бренди. Skims, Nike Yoga, New Balance, який робить колаборації з Aime Leon Dore, Graza, Lark і Vacation — у всіх них ретро вже не просто стиль, а частина суті.
Vacation взагалі злетів: у них цілий фейковий всесвіт у стилі 80-х офісів — із візитками, уніформою і спецреквізитом. Не бренд, а ролівка.
Навіщо це все? Бо всі втомилися. Мінімалізм більше не радує. Безкінечно чисті макети без душі не чіпляють. Візуальної тиші наче багато, а дивитися нема на що. А старий добрий ретро — він живий, він рухається. Там тепло, трохи криво, але щиро.
Нам це особливо близьке. У Харкові, як і по всій Україні, візуальна культура росте на стику минулого і теперішнього, болю й натхнення. Ми бачимо багато, але найсильніше відчуваємо щирість. Ось чому такі образи б’ють по наших, українських серцях: це не просто тренд — це щось своє, людяне, рідне.
Тому ретро сьогодні — не прикол, не понти і не просто спроба заробити. Це потужний інструмент. Він чіпляє душі, викликає довіру і народжує відчуття: «я це вже десь бачив… точно, це було в моєму, улюбленому місті». А в світі, де все за шаблоном і за гроші, саме чесність дає дизайнеру шанс бути потрібним.
